A A A K K K
людям з порушенням зору
Управління гуманітарної політики
Камінь-Каширської міської ради

З історії музею

Історія музею – одна із сторінок у літописі Камінь-Каширського краю.

Камінь-Каширський краєзнавчий музей на громадських засадах відкрито 23 грудня 1980 року на підставі рішення № 303 виконавчого комітету Камінь-Каширської районної ради народних депутатів.

Директором музею на громадських засадах і автором першої експозиції був вчитель української мови і літератури Камінь-Каширської середньої школи Василь Михайлович Кмецинський.

Василь Кмецинський з відвідувачами музею, 80-і  роки ХХ ст.

Над створенням перинної експозиції також працювали методисти Волинського краєзнавчого музею Олександра Нагорна, Олександр Вернидубов, Іраїда Радюкова, вчитель Черченської середньої школи Степан Войчик, художники-оформлювачі Валентин Мазур і Михайло Чикида, краєзнавці району.

Директорами Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею були:

  • з 1980 по 1988 рр. – Василь Михайлович Кмецинський;
  • з 1988 по 1991 рр. – Микола Улянович Ференчук;
  • з 1991 по 1992 рр. – Володимир Володимирович Хільчук;
  • з 1992 по даний час – Наталія Олександрівна Пась.

Будинок, в якому знаходиться музей, зведений у роки міжвоєнної Польщі для стаціонарного відділення лікарні. Під час німецької окупації в ньому розміщувався гебітскомісаріат. Упродовж 1945-1956 років тут знаходилося педагогічне училище, пізніше – середня школа, райвно, Будинок піонерів. Нині третю частину приміщення займає музей, решту – Будинок дитячої і юнацької творчості, станція юних туристів.

 

Загальна площа музейного приміщення  - 178 кв. м, експозиційна – 163 кв.м.

У 1985 році музею присвоєно найменування «Народний» Міністерства культури України.

Музей є комунальною власністю територіальної громади в особі Камінь-Каширської міської ради.

Нині у збірці Камінь-Каширського краєзнавчого музею налічується близько 7 тисяч експонатів, які репрезентують природу, давню і новітню історію, сучасне життя краю, етнографію Камінь-Каширщини, представлену реконструкцією інтер’єру селянської хати кінця ХІХ-початку ХХ ст. Окремий експозиційний розділ, побудований на меморіальних експонатах, присвячений Євгену Шабліовському (1906-1983 рр.), уродженцю міста Каменя-Каширського, видатному вченому-шевченкознавцю,  лауреату Державної премії імені Т. Г. Шевченка.

Упродовж 1992-1996 років проводилась детальна перебудова всіх експозиційних розділів музею. Тоді ж були створені нові експозиції: меморіальний розділ про життєвий і науковий шлях Євгена Шабліовського, реконструкція інтер’єру селянської хати кінця ХІХ – початку ХХ ст., підготовлені виставкові площини.

Матеріали про Євгена Шабліовського були зібрані Василем Кмецинським в результаті листування з вченим, а пізніше – з дружиною Оксаною Гаврилівною Шабліовською. Саме вона передала музею книги, редаговані ним або з його участю, брошури, світлини, особисті речі вченого.

Син Євгена Шабліовського Володимир з сином і донькою розглядають експозицію музею.2006 р.

Кига Є.Шабліовського з дарчим написом. Фонди КККМ, інв. №365

Побудова реконструкції інтер’єру селянської хати, яка є типовим зразком селянської будівлі Камінь-Каширського Полісся кінця ХІХ-початку ХХ ст., тривала з вересня 1993 року упродовж двох років. Виконані монтажні роботи були оплачені за рахунок спонсорських коштів. Тоді посильну фінансову допомогу надав Камінь-Каширський льонзавод (директор – Дмитрук О. І.), ТзОВ «Віра – Авто» (директор – Мельник М. П.), лісозавод держпідприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» (директор – Голод Н. Ф.). Для наповнення етнографічної експозиції здійснювали пошук цікавих експонатів, проводили дослідження особливостей народної культури Камінь-Каширщини. Залучивши до справи юних краєзнавців, робили з ними по дворовий обхід вулиць міста. Тоді вдалось, зокрема, зібрати відомості про міських гончарів Андрія і Григорія Йовчиків, які жили і працювали на Застав’ї, мали хорошу славу не лише в місті, але й далеко за його околицями, відшукати їх вироби. Про майстерність наших земляків-гончарів розповідають і в Опішненському музеї гончарства, що на Полтавщині.

Результативними є етнографічні експедиції в села району. Завдяки пошукам етнографічна збірка музею доповнилася багатьма  унікальними експонатами, з-поміж яких – знаряддя праці, побутові предмети, народне вбрання, вироби майстрів минулих років і сучасників тощо.

Природа Камінь-Каширського краю представлена зразками флори і фауни, реконструкцією чарівних куточків поліської природи. В експозицію залу містяться зразки гірських порід і мінералів, зібрані в селах району і передані до музею працівниками геолого-розвідувальної експедиції, яка працювала в районі в 2002 році. Чучела птахів, виготовлені на замовлення таксидермістом Валерієм Довгуном, колишнім жителем Каменя-Каширського. У жовтні 2010 року була завершена побудова нової експозиції залу природи.

У залі природи

Однією з активних форм роботи музеїв є виставкова діяльність. Виставки користуються чималим інтересом у відвідувачів, зважаючи на винятковість предметів, що підбираються для огляду. У музеї систематично виставляються творчі доробки майстрів народної творчості нашого краю і Волині. Свого часу відвідувачі мали можливість оглянути чимало цікавих виставок, з-поміж яких: «Графіка Михайла Чикиди»    (1997 р.), «Творчі доробки Михайла Чикиди» (живопис, 2000 р., 2009 р.), «Творчий вернісаж Івана Коника» (живопис, 2002 р., 2005 р.), «Творчість Василя Шумика» (живопис, інкрустація соломкою, 2002 р.), виставка робіт Ольги Шліхти (ткацтво, 1998 р.), Алли Жданюк (аплікація і вироби із соломки, 2001 р.), «Вишивки мережані дива» (2003 р.), «Два кольори мої, два кольори…» (2007 р.), «Перші кроки у мистецтво художника Андрія Дубровського» (живопис, 2008 р.), «Солом’яне диво – плетиво» (вироби із соломки Заслуженої майстрині народної творчості Марії Кравчук, с. Тульчин Турійського району, 2006 р.), «Земля не належить людині, людина належить Землі» (художнє фото Тараса Цибуха, м. Луцьк, 2008 р.), «Штрихи історії України у вишиваному портреті Юрія Савки» (м. Луцьк, 2009 р.), «Мій Шевченко» (творчі роботи майстрів краю, 2014 р.), «Народний калейдоскоп» (вишивка, картини, декоративне мистецтво, 2014 р.), «Доріженьки. Дороги…» ( предмети декоративного мистецтва з фондів музею, 2015 р.), «Рушники, рушники, то моєї матусі роки…» ( з фондів музею, 2016 р.), «Діти бавляться» (графіка Ірини Сардак і дерев’яна іграшка Андрія Бондарука, 2016 р.), «Під вітрилами дитинства»  (творчі роботи Ірини Косянчук, 2017 р.), «За мотивами життя» (живопис Івана Коника, 2018 р.), «Вишиванка: експонат, традиція, модний тренд» (з фондів музею, 2019 р.), «Музей і я: ростемо разом» ( дитячі творчі роботи, 2020 р.) тощо.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

                                                                                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                                          Щороку відвідувачі музею мають змогу оглянути фотодокументальні виставки, присвячені державним святам, ювілейним датам, визначним подіям в історії краю і України: «День Незалежності нашої держави», «Пам’ять житиме вічно» (до Дня Перемоги), «Камінь-Каширський. Минуле і сучасність»,  «Моя мала історія»  (до Дня міста), «Я в серці маю те, що не вмирає…» , «Зоре моя! В тебе світло повік буде ясне!», «Косачі і Запруддя» (до Дня народження Лесі Українки), «Пам’ять вимагає» (про репресованих земляків), «Герої не вмирають!», «Ті, що тримають небо», «Донбас: переPROчитання образу» (про сучасні події на сході України», «Віхи історії. УНР 1917-1921 рр.» тощо.

У жовтні 2005 року проводилось святкування 25-річчя з часу заснування Камінь-Каширського краєзнавчого музею. До цієї дати було видрукувано буклет про музей (м. Луцьк, вид. «Медіа»), «Літопис району» (з фондів Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею), в якому зазначені події, що відбувались в районі з 1997 по 2005 роки. З нагоди свята було написано «Пісню про музей» (текст Віталія Нестерука, музика Михайла Пася). У форматі урочистостей відбувалась творча зустріч з поетом Віталієм Нестеруком, відкриття виставки живопису Івана Коника «Творчий Вернісаж».

У жовтні 2006 року з участю районного музею в місті була проведена ХХ Волинська обласна науково-практична історико-краєзнавча конференція, присвячена 15-й річниці незалежності України, 810-й річниці заснування Каменя-Каширського і 100-й річниці від дня народження українського літературознавця Євгена Шабліовського «Минуле і сучасне Волині і Полісся. Камінь-Каширський в історії Волині та України». Учасники конференції мали можливість оглянути щойно відреставровану ікону «Богородиця Одигітрія» і «Спас» із Різдво-Богородичної церкви у Камені-Каширському, які науковці датують І пол. XVI ст. (реставратори – Павло Петрущак і Анастасія Чабан).

Створений музейний фонд Дмитра Степовика, професора, академіка АН України, доктора богословських і філософських наук, доктора мистецтвознавства, який з 1950 по 1955 роки проживав з родиною у Камені-Каширському. Після більш, як 50-річної перерви Дмитро Степовик відвідав місто своєї юності в 2007 році. Тоді ж вчений побував у музеї і передав на зберігання триста п’ятдесят два предмети, з яких – вісімдесят п’ять одиниць основного фонду. Серед них – всесвітньо відомі книги вченого: «Історія української ікони Х-ХХ століть» (Київ: Либідь, 1996), «Історія Києво-Печерської Лаври» (Київ, Видавничий відділ УПЦ КП, 2001), «Іконологія й іконографія» (Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2004), «Сучасна українська ікона. З іконотворчості Христини Дохват» (Київ: Мистецтво, 2005), «Патріарх Мстислав. Життя і архіпастирська діяльність» (Київ: Мистецтво, 2007) та інші. У вересні 2009 року Дмитро Степовик побував у місті вдруге (тоді він взяв участь у святкуванні Дня міста і йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Каменя-Каширського) і передав музею ще кілька своїх книг, світлини, брошури.

Напередодні 30-річчя музею було заплановано ряд заходів, які б привернули більшу увагу громадськості до життя музею як єдиного осередку збереження матеріальної і духовної культури краю. Оголошена акція «Збережімо історію разом» залучила учнівську молодь, краєзнавців, громадськість району до збору експонатів для фондів музею, фіксації свідчень очевидців та учасників історичних подій, виявлення інформації про традиційні народні промисли тощо. Цього ж року було створено нові експозиційні розділи про видатних людей, життя яких прямо чи опосередковано пов’язане з Камінь-Каширщиною, та їх внесок в історію краю та України загалом, зокрема: про Запруддівський період у біографії Косачів, творчі і наукові доробки Олександри Кондратович, Івана Корсака, Дмитра Степовика, Олеся Саніна, Володимира Денисюка, Віталія Нестерука, спортивні досягнення Анатолія Шевчика, Юрія Чикиди тощо.

В ювілейний рік на території музею було упорядковано майданчик військової техніки (танк часів Другої світової війни ІС-2 і броньована розвідувально-дозорна машина).

З-поміж основних напрямів роботи музею – популяризація музейних предметів та музейних колекцій, залучення громадян до збереження культурної спадщини краю. Ця діяльність здійснюється багатьма засобами, одним із яких є видавнича справа. У 2008 році вийшов друком фотоальбом «Духовні святині Камінь-Каширщини» (Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня, 2008), в якому розповідається про дерев’яні храми Камінь-Каширського району, які є пам’ятками архітектури національного і місцевого значення. Згодом видано каталог картин художника Андрія Дубровського «Перші кроки у мистецтво» (Луцьк: Медіа, 2008), який був презентований на відкритті виставки художника у лютому 2008 року. З метою популяризації колекції жіночих сорочок із музейних фондів видрукуване видання «В ній – сповідь долі. Жіноча сорочка зі збірки Камінь-Каширського краєзнавчого музею. Каталог» (Луцьк: Медіа, 2009), в якому розповідається  про народне мистецтво північно-західного Полісся кінця ХІХ-першої пол. .ХХ ст. В ювілейний рік вийшов друком комплект листівок про музей. У 2012 році вийшло друком історико-краєзнавче видання «камінь-Каширське Полісся, З історії краю» (Луцьк: Медіа).   Каталог виставки творчих робіт митців Камінь-Каширського району «Мій Шевченко» побачив світ у 2014 році, а двохмовний путівник по музею – в 2016 році. З нагоди 40-річчя музею видрукувано інформаційно-рекламний матеріал (закладки, листівки тощо) і створено новий логотип.

Зібрано чималий фотоархів, формується фонотека, музейна бібліотека тощо.

Зустріч учасників ХХ Волинської історико-карєзнавчої конференції біля межевого знаку в Запрудді. 2006 р.

 

Результати досліджень історичних фрагментів краю, новини музейного життя постійно пропагуються посередництвом районної газети, інформаційних сайтів, раніше – районного радіомовлення.

У 2010 році проведено капітальний ремонт виставкового приміщення, залу природи, робочих кабінетів.

У форматі ювілейних урочистостей музей взяв участь у підготовці і проведенні  ХХХVІІ Всеукраїнської історико-краєзнавчої наукової конференції «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Каширщини», присвяченої 70-річчю Камінь-Каширського району і   30-річчю Камінь-каширського народного краєзнавчого музею.обласної наукової історико-краєзнавчої конференції «Минуле і сучасне Волині та Полісся: Сторінки історії Камінь-Каширщини. УПА в історії Волині та Полісся».

У 2013 році з нагоди 90-річчя від дня народження на фасаді музею було урочисто відкрито меморіальну дошку Василю Кмецинському, першому директору і співавтору музею. Тоді ж видрукувано буклет і презентовано виставку про життєвий і творчий шлях краєзнавця.

 Події  Євромайдану і російсько-української війни на сході держави висвітлені посередництвом постійно діючої виставки «Ті, що тримають небо». Тут виставлені зібрані матеріали про наших земляків-Героїв, котрі віддали своє життя за суверенітет і цілісність України, про волонтерів, бійців АТО і ООС.

Вояк ЗСУ Анатолій Сущ у музеї

Діти з окупованих східних територій України в музеї. 2016  р.

У 2015 році було створено нову експозицію «Сакральне мистецтво краю». Вона вміщує ряд ікон 16-20 ст., церковні книги, тканини, інвентар тощо. Домінантою залу є католицький дерев’яний різьблений іконостас І пол. 17 ст., котрий з 19 ст. використовувався як горнє місце в Різдво-Богородичній церкві м. Каменя-Каширського.

У грудні 2017 року в районі було проведено науково-практичну конференцію «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині», приурочену до 70-річчя масової депортації волинян у 1947 р. і 75-річчя знищення єврейського населення в 1942 р. на Волині. Музей активно працював над підготовкою і проведенням цього заходу. Матеріали конференції видрукувані в науковому збірнику. Було створено тематичні експозиційні розділи «Долі краян. Репресовані історією» і «З історії єврейської громади на Камінь-Каширщині».

Про ключові події Української Народної Революції 1917-1921 років, їх  дотичність  до Камінь-Каширщини розповідається в новій музейній експозиції, створеній у 2018-19 роках.

 Карантинний період 2020 року був позначений створенням рекламних роликів, котрі популяризують фондові колекції Камінь-Каширського музею.

 Кожен наступний день в житті музею, як і годиться, позначений новими знахідками, зустрічами, подіями. Є плани на майбутнє, бажання втілити їх у реальність, а, отже, є перспектива розбудови музейної справи.

Відкриття виставки творчих робіт з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 2014 р.

Відкриття виставки творчих робіт з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 2014 р.

Іл.2. Фрагменти вівтаря в експозиції Камінь-Каширського музею.

Літні зустрічі в музеї-2020

 

Пась Наталія 

 

 

 

Вхід для адміністратора