Камінь-Каширський краєзнавчий музей – історичне багатство громади!
У фондовій колекції Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею зберігається близько 4-х тисяч експонатів, з яких більше 2300 предметів віднесені до державної частини Музейного фонду України. Окрім того, ряд цікавих пам`яток зберігається у шкільних музеях району.
Найбільша за кількістю збірка районного музею – етнографічна; вона містить виняткові зразки вишивки початку ХХ ст., предмети побуту і вжитку жителів нашого краю з кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Зібрання сакральних предметів також досить цікаве, позаяк представлене церковними тканинами, як-от: фелоні і єпитрахилі початку ХХ ст. – зразки літургійних тканин і гаптарства – із Раків-Ліської церкви, творами іконопису, предметами храмового начиння, книгами. Унікальною пам`яткою є фрагменти різьбленого вівтаря І пол. ХVІІ ст. – найстарішого католицького дерев`яного вівтаря на Волині. З ХІХ ст. він знаходився у камінь-каширській Різдво-Богородичній церкві і використовувася як горнє місце. Ці фрагменти є предметом зацікавлення для науковців і мистецтвознавців. От і нещодавно наукові працівники відділу хіміко-фізичних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України працювали в музеї і проводили дослідження матеріалів розпису цього вівтаря. До рідкісних пам`яток відноситься й ікона ХІХ ст. «Святий Миколай» із запруддівської Свято-Успенської церкви – меморіальна ікона родини Косачів.
До найцінніших експонатів, поза сумнівом, віднесені й зуби викопного волохатого слона (мамонта), котрі Мирослав і Руслана Наумики із Бузак виявили під час копання ставка біля свого дому і прийняли правильне рішення, передавши їх у фондову колекцію музею. Саме про них йде мова у першому номері журналу «Історичний калейдоскоп». «Де мамонти загубили свої зуби?» – так називається стаття, вміщена на перших шпальтах видання.
Пізнавальним і доволі інформативним є музейний фотоархів: колекція знімків різного періоду презентує історію міста і краю. Сім`я Коників з нашого міста передала унікальні світлини, серед яких – будівельні роботи на зведенні дому (думається, що то сучасний будинок культури) на міській площі в 20-30-х роках ХХ ст. Ніколи і ніде не доводилося бачити таке фото, можливо, то взагалі єдиний екземпляр.
На іншому знімку є особистий штамп фотографа Ф. Космала, який працював у Камені-Каширському в 1924 р. Є підстави вважати, що саме він зробив ряд фото, котрі зберегли для нас краєвиди міста і деяких сіл краю у міжвоєнний період.
Завдяки місцевим волонтерам постійно доповнюється новими експонатами стаціонарна виставка про сучасні події на сході України. Особлива вдячність за безкорисну співпрацю Сергію Шумику, Олегу Ліпичу, Сергію Романовичу, Олексію Карпіку.
А чого варта для поціновувачів старовини фісгармонія 1870 року! Цей старовинний музичний інструмент, виготовлений у Богемії, передала для музею родина Арсенюків із міста. Щоправда, старі експонати, як старші люди: потребують лікування і уваги до себе. Тому питання реставрації фісгармонії залишається відкритим.
Музей має велике коло друзів і просто зацікавлених людей, котрі передають на збереження знайдені артефакти чи особисті цікаві речі. Щира вдячність їм усім.
Одначе, все історичне багатство громади вже не вміщується в теперішньому просторі музею. Тому кілька років назад місцева влада прийняла вольове рішення і придбала приміщення старого костелу для культурно-просвітницького центру, в якому б знайшли місце музейні експозиції, картинна галерея, а ще, скажімо, – art-кафе, мистецька крамниця, конференц-зал тощо. Це буде багатофункціональний комплекс, який об`єднає в собі музейно-туристичну, культурно-освітню та дозвіллєву функції.
У мезеї працюють з експонатами реставратори Науково-дослідного реставраційного центру України.
Меморіальний посуд Косачів-Тесленків-Приходьків в експозиції музею.
Уроки писанкарства в музеї.
Наталія Пась, директорка краєзначого музею